Україно-румунські відносини надалі покращуватимуться - експерти
Київ. Політичні експерти, опитані Центром досліджень політичних цінностей, вважають, що україно-румунські відносини надалі лише покращуватимуться.
Як повідомиляє УНІАН, директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку Дмитро Видрін вважає, що в України і Румунії немає “якихось особливих протиріч, окрім акваторії острова Зміїний. Тому якщо комісія вирішить цю проблему, все решта буде досить безхмарним. Президенти сумісні, оскільки в них практично однакове світосприйняття, однакова ідеологія: і румунський президент під прапором лібералізму прийшов до влади, і наш Президент вважає його своєю рідною ідеологією. Нам став би у нагоді румунський досвід для вступу у НАТО і ЄС, оскільки в нас дуже схожі структури економіки, спільна політична культура”.
За словами голови Центру досліджень політичних цінностей Олеся Донія, “після прискорення євроінтеграції Румунії багато протиріч, які були між нашими країнами, стали м’якішими. Європа після Другої світової війни з підозрою ставиться до ідей зміни кордонів, тому гасла щодо повернення до складу Румунії Північної Буковини та Буджаку не дуже актуальні. Щодо острова Зміїний, то схоже, що проблема не в цьому клаптику суші, а в перспективних газових розробках суміжного Чорноморського шельфу. Для двох країн виходом могло би стати утворення спільної нафтогазової корпорації, яка би зайнялася спільною розробкою перспективних родовищ. Але поки що виглядає, що якихось перспективних ідей зі співпраці між двома державами українське зовнішньополітичне відомство не виробляє. Та прихильність до України, яку демонструє Румунія, можливо, пов’язана не так із діями Києва, як із діями американського Держдепартаменту”.
Як вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, „фактично, це відносини стратегічного партнерства, але, як невід‘ємна складова проекту азіатізації НАТО. Зв‘язка: Румунія (член НАТО) і майбутній член НАТО – Україна, – у стратегічному плануванні Північноатлантичного альянсу є ключовою у русі НАТО до району Чорноморсько-Каспійського басейну, до ресурсного регіону Каспія й Центральної Азії, до виходу на стратегічний плацдарм між Росією, Іраном та Китаєм. Інтенсивність міждержавних контактів на рівні президентів двох країн, міждержавних відносин, є ключовим напрямком цього процесу, це, по-перше. По-друге, Румунія й Україна – це фактично ядро проекту Співдружності демократичного вибору, який є комплементарним, тобто доповнюючим процес азіатізації НАТО з урахуванням необхідності створення нової проатлантичної Східної Європи, не кажучи вже про НАТОвське і Західне розмороження заморожених конфліктів: вирішення Придністровської проблеми, вирішення питання територіальної цілісності Молдови та Абхазії – це початкова точка конструйованого політичного регіону «Велика Азія», який починається з Абхазії й закінчується Китаєм”.
На думку виконавчого директора Інституту євроатлантичного співробітництва Сергія Євтушенка, „після приходу до влади в Україні Президента Ющенка, а в Румунії Бесеску між нашими країнами встановився набагато кращий клімат співробітництва і нові еліти мають шанс розв’язати проблеми, які існують між нашими країнами, зокрема острова Зміїний. Наскільки я пам’ятаю, вже було навіть звернення Румунії до Міжнародного суду в Гаазі стосовно цього питання. Я думаю, що шанси розв’язати цю суперечність у якийсь мирний дипломатичний спосіб зростають. Румунія на сьогодні є країною, яка підтримала ініціативу України і Грузії зі створення Співдружності демократичного вибору. Більше того – Президент Румунії був одним із дев’яти президентів, які особисто відвідали установчу конференцію організації в Києві. Ця ініціатива має серйозне регіональне значення, серйозне для України, адже це перша регіональна ініціатива нашої держави, підтримана сусідами. Я думаю, що розмова стосуватиметься й цього. Румунське керівництво сьогодні розуміє проблеми України в її газовому конфлікті з Росією, оскільки отримує енергоносії через українську територію, й завжди підтримувало нашу державу в цьому конфлікті.Румунія – це країна, від голосу якої залежатиме перспектива вступу України в 2008 році до НАТО. Я думаю, що в цих чотирьох основних площинах мав би розвиватися діалог між нашими державами”.
Директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень Володимир Маленкович зазначає, що „зараз у нас складі відносини з Румунією, в основному через острів Зміїний, але я думаю, що ця тема потроху зійде нанівець. Прикордонні проблеми між нашими державами існують, і вони ще будуть ускладнювати досить довго наші відносини, але я думаю, за допомогою європейських посередників ці проблеми можна розв’язати”.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає, що “у відносинах між нашими країнами є досить багато серйозних проблем. Це і дискусія навколо статусу острова Зміїний, це і проблема Дунайського каналу, який зачіпає інтереси румунської сторони, це й певні претензії, що лунають з боку радикальних сил Румунії з приводу певних територіальних питань. Отже, є що обговорювати, і ці переговори, я думаю, будуть досить складними. Створення спільної комісії – це рух у правильному напрямку, єдине застереження – щоб вона не була віртуальною структурою, щоб не було імітації переговорного процесу, тому що ми знаємо про наявність комісії Ющенко-Путін, але стан українсько-російських відносин свідчить, що вона практично не працювала”